КИЇВ. 2 жовтня. УНН. Україна працює над тим, щоб зустріч лідерів “нормандського формату” відбулась до кінця каденції канцлера Німеччини Ангели Меркель. Про це заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Колишній міністр іноземних справ Костянтин Грищенко розповів УНН, наскільки вірогідно, що ця зустріч відбудеться та що Україна може від неї отримати.

Цитата

“Справа в тому, що “Нормандський формат” вже тривалий час знаходиться на паузі. Тому Україна зацікавлена, як мінімум, щоб цей процес продовжувався навіть якщо він не дає конкретних результатів, але хоча б кожна зустріч дає імпульс для вирішення гуманітарних питань. Якщо ми можемо хоча б це отримати від зустрічі в Нормандському форматі, то це вже позитивно сприйматиметься українським суспільством. З цим не варто затягувати, не дивлячись на те, що Меркель буде залишатися ще, тому що коаліційні перемовини для того, щоб створити дієвий уряд на чолі з новим канцлером триватимуть щонайменше декілька місяців, а ми на паузі вже надто довго. Тому, з одного боку, це реверанс на адресу пані Меркель, а з іншого – це реальний інтерес в тому, щоб процес відновився й не затягувати його. Меркель, в даному випадку, думаю, буде готова на таку зустріч, якщо погодиться Росія, а от стосовно Росії я вже не впевнений”, – розповідає ексміністр.

Додамо

Нагадаємо, США готові приєднатися до переговорів по Донбасу – як в “Нормандському форматі”, так і в будь-якому іншому. Тим більше, що у Вашингтона вже є досвід переговорів з питання Донбасу поза “Нормандським форматом”. Про це у цьому місяці заявила заступниця Державного секретаря США з політичних справ Вікторія Нуланд, виступаючи в Києві. При цьому Нуланд наголосила, що США готові брати участь у переговорах, якщо завдяки їх участі Нормандський формат “оживе”.

Контекст

Остання зустріч у “Нормандському форматі” відбулася два роки тому у грудні 2019 року в Парижі. Лідери України, Росії, ФРН і Франції обговорили конфлікт на Донбасі і виступили за перемир’я, внесення в законодавство України поправок відповідно до Мінської домовленостями і закріплення формули Штайнмайера. Однак більша частина пунктів угоди “нормандської четвірки” так і залишилася нереалізованою. При цьому сторони переговорів постійно звинувачують один одного у невиконанні своїх зобов’язань.