Останнім часом почастішали прояви недружнього відношення офіційної Варшави до України.

По-перше, антиукраїнські постанови Сенату і Сейму Республіки Польща, в яких трагічні події 1943 р. названі геноцидом українських націоналістів виключно проти поляків, напряму стосуються Волині, а Луцьк – її споконвічний адміністративний центр.

По-друге, заява пролунала у День державного прапора України, під знаменами якого українські патріоти в період УНР і Другої світової війни виборювали волю і державність.

По-третє, це сталося напередодні Дня Незалежності нашої держави, коли відчуття свята особливо гостре, а кривди, котрі на неї надсилаються недругами, особливо болючими.

Адже, історічні реалії українсько-польських взаємин, насправді виявляються зовсім не такими, як їх намагаються представити деякі польські історики та та польської політичної еліти.

Отже, уродженець с. Звози ківерцівського р-ну В’ячеслав Боймук розповідає трагедію власного життя, коли в липні 1943 р. польські екстремисти напали на їхнє село. З урахування винищених згодом чоловіків у селі загалом нелюди вбили понад 50 українських селян і спалили їхні будинки. Коли батьки знайшли малого В’ячеслава і разом із іншими уцілілими повернулися на рідну землю, то на місці хати знайшли тільки попелище… «То хіба це не геноцид поляків проти українців?», – риторично запитує В’ячеслав Олександрович.

Звісно, це болюче питання спільної історії. І не є таємницею, що не лише в Польщі, але й в Україні є “п’ята колона”, яка прагне зруйнувати добросусідські взаємини між народами і країнами. І в Києві є російське лобі, що пропонували полякам назвати спільну трагедію геноцидом лише щодо поляків, і в Варшаві є сили, які «на догоду Путіну мріють відкрити другий фронт». «Друзів Москви» в Європі явно побільшало, величезна п’ята колона Кремля вільно почувається і в Польщі, тому ухвалення антиукраїнських заяв – це відкриття проти України другого фронту, тільки вже не тільки на Сході, але й на Заході.

Становлення українсько-польських взаємин потребує спільного підходу до вирішення складних проблем минулого. У першу чергу, через подолання лінії розмежування в свідомості нинішніх політиків у Варшаві і Києві.

Ми в соціальних мережах