Медіапростір знову повниться чутками про ротації в уряді. У всіх свої “інсайти” та “інформовані джерела”, що дають суперечливі розклади. Вважаю, що точковими кадровими замінами питання не вирішити. 

Кабмін потребує кардинального перезавантаження. Більше того – це питання перезріло. Ідеальний час для зміни складу був у травні цього року, у перерві між сплесками пандемії. 

Час іще терпить, але на проведення ротацій у виконавчій владі його вже майже не залишилося.

Насамперед це стосується кандидатури прем’єра. І справа не в допущених ним помилках. Не помиляється лише той, хто нічого не робить. 

Денис Шмигаль був хорошим прем’єром, але перестав відповідати поточним викликам. 

Люди, які добре знають нинішнього прем’єра, говорять, що він трудоголік і живе роботою. Це чудова якість для виконавця. 

Але в нашій нинішній ситуації у прем’єрському кріслі має перебувати людина, яка здатна бути якісним комунікатором, мати стратегічне бачення розвитку України, розуміти майбутні загрози для країни та вміти їм заздалегідь запобігати.

Це набагато ефективніше з позицій держуправління, ніж реагувати на проблеми, що вже виникли. Навіть якщо ти це робиш оперативно й успішно. 

Прем’єр має бути помічником реалізації політики президента, а не просто виконавцем його доручень. Те ж саме стосується й інших позицій в уряді. 

Читайте також: По одному на вихід. Нові відставки в Кабміні й Офісі Зеленського

Цей Кабмін мав усі шанси спрогнозувати і зростання цін на сировину на світових ринках, і нову хвилю пандемії коронавірусу, і використання РФ усіх інструментів для просування “Північного потоку-2”. Передбачати і підготуватися. А не гасити пожежу, коли вона вже розгорілася.

Але всі ми мудрі по шкоді. Тож віддамо належне цьому Кабміну, який допоміг хоч якось пережити коронавірус, локдауни та інші неприємності. І сконцентруємося на тому, які виклики постануть перед новим урядом.

Насамперед, це агресія з боку Росії. Не варто надто тішитись умовним затишшям на лінії розмежування. Ворог переформатувався і що далі, то більше посилюватиме тиск на Україну. В гібридної війни багато інструментів. 

По-перше, природний газ, який РФ використовує і використовуватиме як інструмент шантажу й тиску не лише на нас, а й на країни Європи. Мета – відрізати Україну від Європейського Союзу і спричинити розбрат всередині ЄС, ослабивши таким чином підтримку України. 

Відбивати атаки доведеться очільникам Міністерства закордонних справ і Міністерства енергетики. Нинішні міністри не спроможні цього зробити і потребують заміни.

По-друге, країна-агресор продовжуватиме влаштовувати рейди на внутрішньому інформаційному просторі України. Це будуть і операції з дезінформації, і формування необхідного РФ “інформаційного настрою”, і підігравання будь-якій “опозиції” задля формування потрібної картинки. 

ФСБ не рахує медіабюджети, вона готова викуповувати ЗМІ за будь-які гроші й “допомагати” олігархам вийти в кеш зі своїх медіапроєктів. 

Щоб не допустити такого розвитку подій, потрібен сильний міністр культури та інформаційної політики. І Рада національної безпеки та оборони йому на допомогу.

Читайте також: Перестановки в Офісі президента. Хто оточує Зеленського

По-третє, посилюватиметься втручання РФ у політичне життя в Україні

Фінансування проросійських партій Москва здійснюватиме в необмежених обсягах під завдання дроблення політичного поля України та дестабілізації влади. 

Основними реципієнтами російського фінансування традиційно виступатимуть старі, впізнавані політичні “еліти”, які мають доступ до інформаційного простору країни. До того ж Москва має вже досвід співпраці з ними на фінансовій основі. Та й компромат є. 

Тож російські паспорти деяких старих політиків будуть не зайвими. Не виключаю і появи неофітів. Чи готові чинні керівники Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ до таких викликів? Це питання відкрите.

Не менш важливим завданням нового Кабміну стає вихід економіки України із кризи. Найближчий рік світову економіку “штормитиме”, і нас разом із нею. 

Читайте також: В Офісі президента багато конспірологічних думок: Говоримо про реакцію ОП на критичні публікації ЗМІ

За дуже короткий період ми побачимо як круті піке, так і божевільне зростання. Щоб згладжувати ці стрибки для населення та бізнесу, міністр економіки має бачити та розуміти можливі зміни економічних процесів на найближчі півроку й заздалегідь до них готуватись, а не лише податки підвищувати. Міністерство фінансів і держпідприємства мають діяти з ним в унісон.

І ключовий виклик – підвищення обороноздатності України. Наша країна здобула такий досвід захисту своєї незалежності, яким у сучасному світі мало хто може похвалитися. Але цього не достатньо. 

В сучасних реаліях міністр оборони має завчасно закривати “вузькі місця” в оборонному щиті України, максимально залучаючи до співпраці США як найбільш високотехнологічну військову державу. Аж до відкриття на території України спільних зі США військових баз для передачі досвіду та підвищення кваліфікації особового складу.

Крім цього, в України з’явився шанс перевести на більш високий рівень співпрацю з ЄС у військовій сфері, запропонувавши замінити частину контингентів ЄС і НАТО своїми. Звісно, на добровільній основі. 

Європейці мають звикнути до українців зі зброєю, розміщених поряд із їхніми домівками на військовій базі. Й тут теж не обійтися без сильного МЗС і допомоги Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. 

Ми не можемо прогаяти шанс переоснастити армію й отримати великі військові замовлення для своїх оборонних підприємств.

Усі названі вище міністерства є ключовими для стійкості та розвитку України. Відповідно, й майбутні керівники повинні відповідати рівню цих завдань. Вони мусять самі розуміти, які виклики перед ними стоять, і бути здатними превентивно на них реагувати – самостійно, не чекаючи відмашки згори. 

Усі решта очільників міністерств повинні всі сили спрямувати на підтримку основних напрямів. У разі продовження нинішньої “реактивної” політики Кабміну складність “гасіння пожеж” зростатиме в геометричній прогресії.

Наразі саме час зробити “президентський гамбіт”, пожертвувавши поточними персоналіями для якісного стрибка вперед у всіх визначальних сферах держуправління. А не робити це потім вимушено під тиском зовнішніх обставин у режимі пожежогасіння.

Олег Дунда

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.