На знак протесту громадяни, які прийшли підтримати Семенченка до суду, сіли на підлогу перед дверима зали засідань та перекрили вихід з неї.

Слідчі вважають, що Семенченко організував "приватну військову компанію" / Фото УНІАН,

Слідчі вважають, що Семенченко організував “приватну військову компанію” / Фото УНІАН,

Апеляційний суд залишив екс-нардепа Семена Семенченка під вартою, активісти намагаються не допустити його вивезення з суду.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення ухвалила колегія суддів Київського апеляційного суду.

На знак протесту громадяни, які прийшли підтримати Семенченка до суду, перекрили вихід із зали засідань, щоб унеможливити вивезення Семенченка із будівлі суду.

Наразі вони сидять на підлозі перед дверима судової зали.

Читайте такожВенедіктова підписала підозру ТрухановуЗгодом конвою все ж таки вдалося вивести Семенченка із зали.

Активісти планують їхати до Офісу президента та влаштувати там акцію протесту.

Що відомо про справу

24 березня в Службі безпеки України заявили про припинення діяльності воєнізованого збройного формування і постачання товарів військового призначення з Російської Федерації. Також в СБУ вказали, що діяльність так званої “приватної військової компанії” була спрямована “на підготовку до вчинення тяжких злочинів, у тому числі проти основ національної безпеки”.

За даними СБУ, до складу компанії входили понад 150 осіб, а сама організація діяла під прикриттям охоронних фірм і громадських організацій. Контроль і координацію діяльності злочинної організації здійснювали 15 громадян України.

Окремо слідчими отримано дані про участь фігурантів справи в укладанні контрактів між “ПВК” і представниками різних організацій з країн Близького Сходу. Також зафіксовано “пропозиції організувати постачання зброї в ці країни”.

У цій справі СБУ оголосила про підозри шістьом особам.

Серед організаторів такої діяльності в СБУ назвали народного депутата VIII скликання Семенченка та Євгена Шевченка, відомого як “позаштатний агент НАБУ”. Семенченко і Шевченко всі звинувачення відкидають.

26 березня суд ухвалив рішення про арешт Шевченка із заставою у 5 млн грн. 30 березня після внесення застави він вийшов із СІЗО.

Того ж дня суд відправив Семенченка під варту без права на внесення застави.

29 березня джерело УНІАН у правоохоронних органах повідомило, що співробітники СБУ затримали ще одного фігуранта справи про створення “ПВК” – колишнього командира батальйону “Донбас” Анатолія Виногродського. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

14 травня стало відомо, що СБУ повідомила Семенченку про підозру у справі про обстріл будівлі телеканалу “112 Україна” у липні 2019 року. За даними СБУ, Семенченко організував передачу грошей на придбання транспорту та інших засобів, необхідних для вчинення злочину.

14 липня суд змінив запобіжний захід Семенченку та відправив його під цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета.

22 липня Семенченко заявив, що брав участь у спецоперації української розвідки щодо ситуації в Білорусі, а справа проти нього нібито відкрита за запитом російських спецслужб.

26 липня Солом’янський райсуд Києва знову відправив Семенченка до СІЗО. Через кілька днів на знак протесту проти кримінального переслідування екс-депутат оголосив голодування.

29 вересня в СБУ повідомили про завершення розслідування у справі Семенченка.

У відомстві нагадали, що провадження велося одразу за чотирма статтями Кримінального кодексу України: ч. 2, ч. 3 ст. 260 (створення не передбачених законами України воєнізованих формувань або участь у їх діяльності), ч. 2 ст. 258 (терористичний акт), ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) та ч. 2 ст. 333 (порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю).

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter