КИЇВ. 23 вересня. УНН. Посли країн “Групи семи” (G7) висловили занепокоєння щодо процесу судової реформи в Україні. Зокрема, занепокоєння адресовані в бік реформи Вищої ради правосуддя та Конституційного суду, пише УНН.

Цитата:

“Посли G7 продовжують спостерігати за процесом судової реформи в Україні із занепокоєнням. Вони із розчаруванням звертають увагу на графік конкурсу Ради суддів для добору кандидатів до Етичної ради Вищої ради правосуддя після того, як міжнародні партнери висунули своїх кандидатів”, — йдеться в повідомленні послів G7 у Twitter.

Деталі

Дипломати зауважують, що запропонований графік, на їхню думку, не відображає важливості та невідкладності цієї реформи.

Посли також продовжили закликати Раду суддів та всіх українських партнерів забезпечити швидке висування експертів до Етичної ради ВРП.

Реформа КСУ

“Посли також стурбовані законопроектом 4533. Реформа Конституційного суду повинна забезпечити прозорий, конкурентний відбір нових суддів КСУ і гарантувати тимчасове збільшення вимог до голосування, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії”, — заявили в G7.

У заяві сказано, що всебічна судова реформа залишається найважливішим пріоритетом для G7 як така, що має вирішальне значення для успіху всіх реформ в Україні та виконання вимог народу України.

На думку дипломатів, проведення цих реформ покращить інвестиційний клімат і здатність виконувати міжнародні зобов’язання.

Заблокована реформа ВРП

Верховна Рада у липні змінила порядок обрання на посади членів ВРП та врегулювала діяльність дисциплінарних інспекторів ВРП, підтримавши президентський законопроект № 5068. 3 серпня Президент Володимир Зеленський підписав закони щодо діяльності ВРП, зокрема щодо створення Етичної ради.

Очікувалось, що рада запрацює в середині вересня, однак Рада суддів України не змогла делегувати до неї трьох своїх представників. Цього тижня в РСУ повідомили, що починають добір на посаду члена Етичної ради ВРП. Строк подання кандидатами документів для участі — до 21 жовтня.

“Конституційна криза”

Так звана “конституційна криза” розпочалась в Україні 27 жовтня. Тоді Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації.

Пізніше робочою групою було напрацьовано законопроект № 4533 щодо врегулювання “конституційної кризи”. Наприкінці березня Венеціанка оприлюднила висновок, у якому позитивно оцінила законопроект, але недоліки теж помітила.

Верховна Рада 15 квітня підтримала на повторному першому читанні законопроект № 4533. Документ очікує розгляд у другому читанні та ухвалення в цілому.