Радник керівника ОП Михайло Подоляк додав, що у звіті йдеться про те, що “не було ніяких “зливів”, про які стільки розповідали”.

В Офісі президента прокоментували розслідування Bellingcat про справу "вагнерівців" / фото УНІАН

В Офісі президента прокоментували розслідування Bellingcat про справу “вагнерівців” / фото УНІАН

В Офісі президента прокоментували звіт про результати розслідування групи Bellingcat щодо спецоперації із затриманням найманців російської приватної військової компанії “Вагнера”.

У коментарі УНІАН радник керівника ОП Михайло Подоляк назвав звіт Bellingcat якісним з журналістської точки зору та зазначив, що Вellingcat вказує, що в своєму тексті базується виключно на суб’єктивних інтерв’ю з розвідниками у відставці, зокрема з екс-очільником Головного управління розвідки Василем Бурбою.

“Також Bellingcat коректно вказує в ключових місцях, що не зміг незалежно верифікувати наведену розмову. Тобто, цим підкреслюється характер інформації – йдеться про заяви і погляди окремих осіб, а не про залізобетонні факти”, – зауважив він.

Водночас Подоляк зазначив, що російське видання The Insider, яке проводило розслідування спільно з Bellingcat, виклало текст у дещо іншій інтерпретації.

“Дуже важливо, що Bellingcat спростував декілька засадничих міфів, які домінували в нашому інформпросторі й активно підтримувалися російською дезінформаційною машиною. Було багато спекуляцій за півтора роки про нібито участь спецслужб США, Туреччини, Британії та Ізраїлю в історії з “вагнерівцями”. Нарешті ці спекуляції розвіяні – такого просто не було”, – наголосив він.

Радник керівника ОП також додав, що у звіті йдеться про те, що “не було ніяких “зливів”, про які стільки розповідали”.

За його словами, розвідка завжди має багато різних планів та заходів, всередині яких ще опрацьовуються інші заходи.

“Усе це керується виключно на оперативному рівні самої розвідки”, – уточнив він.

Подоляк додав, що документування участі російських військових та найманців у війні проти України та на території інших держав велося увесь час від 2014 року і “не потребувало будь-якого погодження чи наказів на вищому політичному рівні”.

“В рамках цієї великої операції могли бути різноманітні оперативні заходи. Як вони розвивалися і чим закінчилися – це питання виключно того рівня, на якому вони здійснювалися”, – зауважив він.

Головним у цій історії радник очільника ОП вважає те, що завдяки роботі українських спецслужб, розвідників та правоохоронців вдалося зібрати детальний масив доказів злочинів, які скоєні російськими найманцями.

“Усі ці так звані “приватні військові компанії” – це частина російської машини війни, яка може бути зупинена тільки спільними діями міжнародної спільноти. Усі докази злочинів російських найманців мають бути надані Інтерполу та відповідним міжнародним структурам. Це обов’язково”, – зауважив він.

Спецоперація із затриманням “вагнерівців”

Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 17 листопада, група журналістів-розслідувачів Bellingcat опублікувала звіт про результати розслідування щодо спецоперації із затриманням найманців російської ПВК “Вагнера”.

Більша частина звіту присвячена саме процесу вербування “вагнерівців”, але у ньому не йдеться про те, хто саме “злив” спецоперацію.

Зокрема, у документі повідомляється, що збирати дані для спецоперації під назвою “Авеню” українська розвідка розпочала ще у 2018 році. Активна фаза спецоперації, за даними розслідувачів, розпочалася у червні 2020 року.

Загалом розвідці вдалося зібрати 180 людей, з яких планували обрати кілька десятків головних воєнних злочинців, організувати їм переліт, обравши літак, що летітиме через територію України, примусово посадити літак з ними та затримати.

У Bellingcat зазначають, що президента України Володимира Зеленського вперше проінформували про спецоперацію 15 червня 2020 року, а 1 липня міністр оборони затвердив план спецоперації.

Розслідувачі зазначають, що, за словами екс-очільника Головного управління розвідки Василя Бурби, керівник Офісу президента Андрій Єрмак запропонував перенести спецоперацію через оголошене перемир’я на Донбасі.

У зв’язку з цим спецоперацію перенесли на 5 днів, в один з яких 33 найманців затримав КДБ Білорусі за підозрою в участі у майбутньому держперевороті.

Згодом Білорусь, незважаючи на запити України про екстрадицію затриманих, передала їх Росії.

У серпні 2020 року головний редактор видання “Цензор.нет” Юрій Бутусов з посиланням на власні джерела заявив, що ситуація з появою в Білорусі бойовиків ПВК “Вагнера” була нібито частиною секретної операції СБУ і ГУР Міноборони України з їх затримання, яка зірвалася через витік інформації з Офісу президента.

Своєю чергою в ОП, Службі зовнішньої розвідки і СБУ спростували цю інформацію.

15 вересня генпрокурор Ірина Венедіктова повідомила, що правоохоронці розслідують три провадження щодо ситуації з “вагнерівцями”.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter